Хореографія – слово грецького походження, воно складається з двох частин: хорео – танець, хоровод, графо – писати. Це слово означає мистецтво виконання танцю, створення художнього образу за допомогою руху. Основні виразні засоби хореографії – це рухи тіла танцівника та його міміка, а також музичний супровід, костюми та атрибути, малюнок танцю, оформлення сцени.
Здавна вважалося, що всі види мистецтва мають своїх покровительок, яких називали музами. Музою танцю була Терпсихора, зображення якої збереглися з давніх часів до наших днів. Зазвичай в руках муза танцю тримала ліру – давньогрецький музичний інструмент.
У давнину танці мали зовсім не те значення, що зараз. Різними рухами й жестами люди передавали свої враження від навколишнього світу, свої настрої та стан душі. Люди намагались, щоб кожен рух, жест, вираз обличчя передавали якусь думку, дію, вчинок. Танцями починались і закінчувались родинні та всенародні свята, особливі танці були частиною релігійних обрядів. Витоки всіх танців – у народній творчості. Кожний танець відповідає характеру того народу, у якого він з’явився. Українські народні танці - гопак, аркан, козачок, метелиця та інші.
1. Як танцюють український народний танець "Аркан"?
2. Гопак - якого народу танець?
3. Лезгінка - швидкий чи повільний танець?
4. Коли танцювали на балу Полонез? Спочатку чи в кінці балу?
5. Полька - якого народу танець?
6. Назвіть прізвища композиторів, про яких ви почули у відео.

Коментарі
Дописати коментар